| м’якоті́лий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | м’якоті́лий | м’якоті́ла | м’якоті́ле | м’якоті́лі |
| родовий | м’якоті́лого | м’якоті́лої | м’якоті́лого | м’якоті́лих |
| давальний | м’якоті́лому | м’якоті́лій | м’якоті́лому | м’якоті́лим |
| знахідний | м’якоті́лий, м’якоті́лого | м’якоті́лу | м’якоті́ле | м’якоті́лі, м’якоті́лих |
| орудний | м’якоті́лим | м’якоті́лою | м’якоті́лим | м’якоті́лими |
| місцевий | на/у м’якоті́лому, м’якоті́лім | на/у м’якоті́лій | на/у м’якоті́лому, м’якоті́лім | на/у м’якоті́лих |