| м’якува́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | м’якува́тий | м’якува́та | м’якува́те | м’якува́ті |
| родовий | м’якува́того | м’якува́тої | м’якува́того | м’якува́тих |
| давальний | м’якува́тому | м’якува́тій | м’якува́тому | м’якува́тим |
| знахідний | м’якува́тий, м’якува́того | м’якува́ту | м’якува́те | м’якува́ті, м’якува́тих |
| орудний | м’якува́тим | м’якува́тою | м’якува́тим | м’якува́тими |
| місцевий | на/у м’якува́тому, м’якува́тім | на/у м’якува́тій | на/у м’якува́тому, м’якува́тім | на/у м’якува́тих |