| міркува́ти – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | міркува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | мірку́ймо | |
| 2 особа | мірку́й | мірку́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | міркува́тиму | міркува́тимемо, міркува́тимем |
| 2 особа | міркува́тимеш | міркува́тимете |
| 3 особа | міркува́тиме | міркува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | мірку́ю | мірку́ємо, мірку́єм |
| 2 особа | мірку́єш | мірку́єте |
| 3 особа | мірку́є | мірку́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| мірку́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | міркува́в | міркува́ли |
| жін. р. | міркува́ла | |
| сер. р. | міркува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| міркува́вши | ||