| | |
| міркува́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | міркува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | мірку́ймо |
| 2 особа | мірку́й | мірку́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | міркува́тиму | міркува́тимемо, міркува́тимем |
| 2 особа | міркува́тимеш | міркува́тимете |
| 3 особа | міркува́тиме | міркува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | мірку́ю | мірку́ємо, мірку́єм |
| 2 особа | мірку́єш | мірку́єте |
| 3 особа | мірку́є | мірку́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| мірку́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | міркува́в | міркува́ли |
| жін. р. | міркува́ла |
| сер. р. | міркува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| міркува́вши |
