| | |
| містифікува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | містифікува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | містифіку́ймо |
| 2 особа | містифіку́й | містифіку́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | містифікува́тиму | містифікува́тимемо, містифікува́тимем |
| 2 особа | містифікува́тимеш | містифікува́тимете |
| 3 особа | містифікува́тиме | містифікува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | містифіку́ю | містифіку́ємо, містифіку́єм |
| 2 особа | містифіку́єш | містифіку́єте |
| 3 особа | містифіку́є | містифіку́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| містифіку́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | містифікува́в | містифікува́ли |
| жін. р. | містифікува́ла |
| сер. р. | містифікува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| містифіко́ваний |
| Безособова форма |
| містифіко́вано |
| Дієприслівник |
| містифікува́вши |
