| містови́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | містови́й | містова́ | містове́ | містові́ |
| родовий | містово́го | містово́ї | містово́го | містови́х |
| давальний | містово́му | містові́й | містово́му | містови́м |
| знахідний | містови́й, містово́го | містову́ | містове́ | містові́, містови́х |
| орудний | містови́м | містово́ю | містови́м | містови́ми |
| місцевий | на/у містово́му, містові́м | на/у містові́й | на/у містово́му, містові́м | на/у містови́х |
| [рідко] | ||||