| місцеблюсти́тель – іменник чоловічого роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | місцеблюсти́тель | місцеблюсти́телі |
| родовий | місцеблюсти́теля | місцеблюсти́телів |
| давальний | місцеблюсти́телеві, місцеблюсти́телю | місцеблюсти́телям |
| знахідний | місцеблюсти́теля | місцеблюсти́телів |
| орудний | місцеблюсти́телем | місцеблюсти́телями |
| місцевий | на/у місцеблюсти́телеві, місцеблюсти́телю, місцеблюсти́телі | на/у місцеблюсти́телях |
| кличний | місцеблюсти́телю | місцеблюсти́телі |