| | |
| міцни́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (робити міцним; зміцнювати) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | міцни́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | міцні́мо, міцні́м |
| 2 особа | міцни́ | міцні́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | міцни́тиму | міцни́тимемо, міцни́тимем |
| 2 особа | міцни́тимеш | міцни́тимете |
| 3 особа | міцни́тиме | міцни́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | міцню́ | міцнимо́, міцни́м |
| 2 особа | міцни́ш | міцните́ |
| 3 особа | міцни́ть | міцня́ть |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| міцнячи́ |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | міцни́в | міцни́ли |
| жін. р. | міцни́ла |
| сер. р. | міцни́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| міцни́вши |
