| | |
| набача́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (помічати) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | набача́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | набача́ймо |
| 2 особа | набача́й | набача́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | набача́тиму | набача́тимемо, набача́тимем |
| 2 особа | набача́тимеш | набача́тимете |
| 3 особа | набача́тиме | набача́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | набача́ю | набача́ємо, набача́єм |
| 2 особа | набача́єш | набача́єте |
| 3 особа | набача́є | набача́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| набача́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | набача́в | набача́ли |
| жін. р. | набача́ла |
| сер. р. | набача́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| набача́вши |
