на́бережний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | на́бережний | на́бережна | на́бережне | на́бережні |
родовий | на́бережного | на́бережної | на́бережного | на́бережних |
давальний | на́бережному | на́бережній | на́бережному | на́бережним |
знахідний | на́бережний | на́бережну | на́бережне | на́бережні |
орудний | на́бережним | на́бережною | на́бережним | на́бережними |
місцевий | на/у на́бережному, на́бережнім | на/у на́бережній | на/у на́бережному, на́бережнім | на/у на́бережних |