| набиндю́читися – дієслово доконаного виду | ||
| (набувати пихатого вигляду) | ||
| Інфінітив | набиндю́читися, набиндю́читись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | набиндю́чмося, набиндю́чмось | |
| 2 особа | набиндю́чся | набиндю́чтеся, набиндю́чтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | набиндю́чуся, набиндю́чусь | набиндю́чимося, набиндю́чимось, набиндю́чимся |
| 2 особа | набиндю́чишся | набиндю́читеся, набиндю́читесь |
| 3 особа | набиндю́читься | набиндю́чаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | набиндю́чився, набиндю́чивсь | набиндю́чилися, набиндю́чились |
| жін.р. | набиндю́чилася, набиндю́чилась | |
| сер.р. | набиндю́чилося, набиндю́чилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| набиндю́чившись | ||