| наби́читися – дієслово доконаного виду | ||
| (набувати войовничого вигляду) | ||
| Інфінітив | наби́читися, наби́читись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | наби́чмося, наби́чмось | |
| 2 особа | наби́чся | наби́чтеся, наби́чтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | наби́чуся, наби́чусь | наби́чимося, наби́чимось, наби́чимся |
| 2 особа | наби́чишся | наби́читеся, наби́читесь |
| 3 особа | наби́читься | наби́чаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | наби́чився, наби́чивсь | наби́чилися, наби́чились |
| жін.р. | наби́чилася, наби́чилась | |
| сер.р. | наби́чилося, наби́чилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| наби́чившись | ||