| набува́тися1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (бути довго, досхочу) | ||
| Інфінітив | набува́тися, набува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | набу́ваймося, набу́ваймось | |
| 2 особа | набу́вайся, набу́вайсь | набу́вайтеся, набу́вайтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | набува́тимуся, набува́тимусь | набува́тимемося, набува́тимемось, набува́тимемся |
| 2 особа | набува́тимешся | набува́тиметеся, набува́тиметесь |
| 3 особа | набува́тиметься | набува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | набу́ваюся, набу́ваюсь | набу́ваємося, набу́ваємось, набу́ваємся |
| 2 особа | набу́ваєшся | набу́ваєтеся, набу́ваєтесь |
| 3 особа | набу́вається | набу́ваються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| набу́ваючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | набува́вся, набува́всь | набува́лися, набува́лись |
| жін. р. | набува́лася, набува́лась | |
| сер. р. | набува́лося, набува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| набува́вшись | ||