| | |
| набува́тися1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (бути довго, досхочу) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | набува́тися, набува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | набу́ваймося, набу́ваймось |
| 2 особа | набу́вайся, набу́вайсь | набу́вайтеся, набу́вайтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | набува́тимуся, набува́тимусь | набува́тимемося, набува́тимемось, набува́тимемся |
| 2 особа | набува́тимешся | набува́тиметеся, набува́тиметесь |
| 3 особа | набува́тиметься | набува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | набу́ваюся, набу́ваюсь | набу́ваємося, набу́ваємось, набу́ваємся |
| 2 особа | набу́ваєшся | набу́ваєтеся, набу́ваєтесь |
| 3 особа | набу́вається | набу́ваються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| набу́ваючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | набува́вся, набува́всь | набува́лися, набува́лись |
| жін. р. | набува́лася, набува́лась |
| сер. р. | набува́лося, набува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| набува́вшись |
