| | |
| наважа́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (наважуватися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | наважа́тися, наважа́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | наважа́ймося, наважа́ймось |
| 2 особа | наважа́йся, наважа́йсь | наважа́йтеся, наважа́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | наважа́тимуся, наважа́тимусь | наважа́тимемося, наважа́тимемось, наважа́тимемся |
| 2 особа | наважа́тимешся | наважа́тиметеся, наважа́тиметесь |
| 3 особа | наважа́тиметься | наважа́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | наважа́юся, наважа́юсь | наважа́ємося, наважа́ємось, наважа́ємся |
| 2 особа | наважа́єшся | наважа́єтеся, наважа́єтесь |
| 3 особа | наважа́ється | наважа́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| наважа́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | наважа́вся, наважа́всь | наважа́лися, наважа́лись |
| жін. р. | наважа́лася, наважа́лась |
| сер. р. | наважа́лося, наважа́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| наважа́вшись |
