| нава́жити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | нава́жити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | нава́жмо | |
| 2 особа | нава́ж | нава́жте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | нава́жу | нава́жимо, нава́жим |
| 2 особа | нава́жиш | нава́жите |
| 3 особа | нава́жить | нава́жать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | нава́жив | нава́жили |
| жін.р. | нава́жила | |
| сер.р. | нава́жило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| нава́жений | ||
| Безособова форма | ||
| нава́жено | ||
| Дієприслівник | ||
| нава́живши | ||