| | |
| нава́жувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | нава́жувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | нава́жуймо |
| 2 особа | нава́жуй | нава́жуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | нава́жуватиму | нава́жуватимемо, нава́жуватимем |
| 2 особа | нава́жуватимеш | нава́жуватимете |
| 3 особа | нава́жуватиме | нава́жуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | нава́жую | нава́жуємо, нава́жуєм |
| 2 особа | нава́жуєш | нава́жуєте |
| 3 особа | нава́жує | нава́жують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| нава́жуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | нава́жував | нава́жували |
| жін. р. | нава́жувала |
| сер. р. | нава́жувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| нава́жувавши |
