| навали́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | навали́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | навалі́мо, навалі́м | |
| 2 особа | навали́ | навалі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | навалю́ | нава́лимо, нава́лим |
| 2 особа | нава́лиш | нава́лите |
| 3 особа | нава́лить | нава́лять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | навали́в | навали́ли |
| жін.р. | навали́ла | |
| сер.р. | навали́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| нава́лений | ||
| Безособова форма | ||
| нава́лено | ||
| Дієприслівник | ||
| навали́вши | ||