| навалува́ти – дієслово доконаного виду | ||
| (набігти натовпом) | ||
| Інфінітив | навалува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | навалу́ймо | |
| 2 особа | навалу́йте | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | навалу́ємо, навалу́єм | |
| 2 особа | навалу́єте | |
| 3 особа | навалу́є | навалу́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | навалува́в | навалува́ли |
| жін.р. | навалува́ла | |
| сер.р. | навалува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| навалува́вши | ||