| наголоси́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | наголоси́тися, наголоси́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | наголо́ситься | наголо́сяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | наголоси́вся, наголоси́всь | наголоси́лися, наголоси́лись |
| жін.р. | наголоси́лася, наголоси́лась | |
| сер.р. | наголоси́лося, наголоси́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| наголоси́вшись | ||