| наголоси́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | наголоси́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | наголосі́мо, наголосі́м | |
| 2 особа | наголоси́ | наголосі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | наголошу́ | наголо́симо, наголо́сим |
| 2 особа | наголо́сиш | наголо́сите |
| 3 особа | наголо́сить | наголо́сять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | наголоси́в | наголоси́ли |
| жін.р. | наголоси́ла | |
| сер.р. | наголоси́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| наголо́шений | ||
| Безособова форма | ||
| наголо́шено | ||
| Дієприслівник | ||
| наголоси́вши | ||