| | |
| на́дитися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | на́дитися, на́дитись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | на́дьмося, на́дьмось |
| 2 особа | на́дься | на́дьтеся, на́дьтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | на́дитимуся, на́дитимусь | на́дитимемося, на́дитимемось, на́дитимемся |
| 2 особа | на́дитимешся | на́дитиметеся, на́дитиметесь |
| 3 особа | на́дитиметься | на́дитимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | на́джуся, на́джусь | на́димося, на́димось, на́димся |
| 2 особа | на́дишся | на́дитеся, на́дитесь |
| 3 особа | на́диться | на́дяться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| на́дячись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | на́дився, на́дивсь | на́дилися, на́дились |
| жін. р. | на́дилася, на́дилась |
| сер. р. | на́дилося, на́дилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| на́дившись |
