| наду́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | наду́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | надмі́мо, надмі́м, наду́ймо | |
| 2 особа | надми́, наду́й | надмі́ть, наду́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | надму́, наду́ю | надмемо́, надме́м, наду́ємо, наду́єм |
| 2 особа | надме́ш, наду́єш | надме́те, наду́єте |
| 3 особа | надме́, наду́є | надму́ть, наду́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | наду́в | надули́ |
| жін.р. | надула́ | |
| сер.р. | надуло́ | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| наду́тий | ||
| Безособова форма | ||
| наду́то | ||
| Дієприслівник | ||
| наду́вши | ||