| | |
| надуши́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | надуши́тися, надуши́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | надуші́мося, надуші́мось, надуші́мся |
| 2 особа | надуши́ся, надуши́сь | надуші́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | надушу́ся, надушу́сь | наду́шимося, наду́шимось, наду́шимся |
| 2 особа | наду́шишся | наду́шитеся, наду́шитесь |
| 3 особа | наду́шиться | наду́шаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | надуши́вся, надуши́всь | надуши́лися, надуши́лись |
| жін.р. | надуши́лася, надуши́лась |
| сер.р. | надуши́лося, надуши́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| надуши́вшись |
