| надяга́ти – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | надяга́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | надяга́ймо | |
| 2 особа | надяга́й | надяга́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | надяга́тиму | надяга́тимемо, надяга́тимем |
| 2 особа | надяга́тимеш | надяга́тимете |
| 3 особа | надяга́тиме | надяга́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | надяга́ю | надяга́ємо, надяга́єм |
| 2 особа | надяга́єш | надяга́єте |
| 3 особа | надяга́є | надяга́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| надяга́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | надяга́в | надяга́ли |
| жін. р. | надяга́ла | |
| сер. р. | надяга́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| надяга́вши | ||