| | |
| надя́куватися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | надя́куватися, надя́куватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | надя́куймося, надя́куймось |
| 2 особа | надя́куйся, надя́куйсь | надя́куйтеся, надя́куйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | надя́куюся, надя́куюсь | надя́куємося, надя́куємось, надя́куємся |
| 2 особа | надя́куєшся | надя́куєтеся, надя́куєтесь |
| 3 особа | надя́кується | надя́куються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | надя́кувався, надя́кувавсь | надя́кувалися, надя́кувались |
| жін.р. | надя́кувалася, надя́кувалась |
| сер.р. | надя́кувалося, надя́кувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| надя́кувавшись |
