| назоли́ти1 – дієслово доконаного виду | ||
| (випарити велику кількість в розчині золи) | ||
| Інфінітив | назоли́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | назолі́мо, назолі́м | |
| 2 особа | назоли́ | назолі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | назолю́ | назо́лимо, назо́лим |
| 2 особа | назо́лиш | назо́лите |
| 3 особа | назо́лить | назо́лять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | назоли́в | назоли́ли |
| жін.р. | назоли́ла | |
| сер.р. | назоли́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| назо́лений | ||
| Безособова форма | ||
| назо́лено | ||
| Дієприслівник | ||
| назоли́вши | ||