| | | | |
| найви́тонченіший – прикметник, найвищий ступінь | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | найви́тонченіший | найви́тонченіша | найви́тонченіше | найви́тонченіші |
| родовий | найви́тонченішого | найви́тонченішої | найви́тонченішого | найви́тонченіших |
| давальний | найви́тонченішому | найви́тонченішій | найви́тонченішому | найви́тонченішим |
| знахідний | найви́тонченіший, найви́тонченішого | найви́тонченішу | найви́тонченіше | найви́тонченіші, найви́тонченіших |
| орудний | найви́тонченішим | найви́тонченішою | найви́тонченішим | найви́тонченішими |
| місцевий | на/у найви́тонченішому, найви́тонченішім | на/у найви́тонченішій | на/у найви́тонченішому, найви́тонченішім | на/у найви́тонченіших |
