| | | | |
| найдошку́льніший – прикметник, найвищий ступінь | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | найдошку́льніший | найдошку́льніша | найдошку́льніше | найдошку́льніші |
| родовий | найдошку́льнішого | найдошку́льнішої | найдошку́льнішого | найдошку́льніших |
| давальний | найдошку́льнішому | найдошку́льнішій | найдошку́льнішому | найдошку́льнішим |
| знахідний | найдошку́льніший | найдошку́льнішу | найдошку́льніше | найдошку́льніші |
| орудний | найдошку́льнішим | найдошку́льнішою | найдошку́льнішим | найдошку́льнішими |
| місцевий | на/у найдошку́льнішому, найдошку́льнішім | на/у найдошку́льнішій | на/у найдошку́льнішому, найдошку́льнішім | на/у найдошку́льніших |
