найзви́чніший – прикметник, найвищий ступінь | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | найзви́чніший | найзви́чніша | найзви́чніше | найзви́чніші |
родовий | найзви́чнішого | найзви́чнішої | найзви́чнішого | найзви́чніших |
давальний | найзви́чнішому | найзви́чнішій | найзви́чнішому | найзви́чнішим |
знахідний | найзви́чніший | найзви́чнішу | найзви́чніше | найзви́чніші |
орудний | найзви́чнішим | найзви́чнішою | найзви́чнішим | найзви́чнішими |
місцевий | на/у найзви́чнішому, найзви́чнішім | на/у найзви́чнішій | на/у найзви́чнішому, найзви́чнішім | на/у найзви́чніших |