| | | | |
| наймено́вуваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | наймено́вуваний | наймено́вувана | наймено́вуване | наймено́вувані |
| родовий | наймено́вуваного | наймено́вуваної | наймено́вуваного | наймено́вуваних |
| давальний | наймено́вуваному | наймено́вуваній | наймено́вуваному | наймено́вуваним |
| знахідний | наймено́вуваний, наймено́вуваного | наймено́вувану | наймено́вуване | наймено́вувані, наймено́вуваних |
| орудний | наймено́вуваним | наймено́вуваною | наймено́вуваним | наймено́вуваними |
| місцевий | на/у наймено́вуваному, наймено́вуванім | на/у наймено́вуваній | на/у наймено́вуваному, наймено́вуванім | на/у наймено́вуваних |
