| наймитю́га – іменник чоловічого роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | наймитю́га | наймитю́ги |
| родовий | наймитю́ги | наймитю́г |
| давальний | наймитю́зі | наймитю́гам |
| знахідний | наймитю́гу | наймитю́г |
| орудний | наймитю́гою | наймитю́гами |
| місцевий | на/у наймитю́зі | на/у наймитю́гах |
| кличний | наймитю́го | наймитю́ги |
| [зневажл.] |