| найобме́женіший – прикметник, найвищий ступінь | ||||
| (від: обме”жений – недалекий) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | найобме́женіший | найобме́женіша | найобме́женіше | найобме́женіші |
| родовий | найобме́женішого | найобме́женішої | найобме́женішого | найобме́женіших |
| давальний | найобме́женішому | найобме́женішій | найобме́женішому | найобме́женішим |
| знахідний | найобме́женіший, найобме́женішого | найобме́женішу | найобме́женіше | найобме́женіші, найобме́женіших |
| орудний | найобме́женішим | найобме́женішою | найобме́женішим | найобме́женішими |
| місцевий | на/у найобме́женішому, найобме́женішім | на/у найобме́женішій | на/у найобме́женішому, найобме́женішім | на/у найобме́женіших |