| | | | |
| найособли́віший – прикметник, найвищий ступінь | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | найособли́віший | найособли́віша | найособли́віше | найособли́віші |
| родовий | найособли́вішого | найособли́вішої | найособли́вішого | найособли́віших |
| давальний | найособли́вішому | найособли́вішій | найособли́вішому | найособли́вішим |
| знахідний | найособли́віший, найособли́вішого | найособли́вішу | найособли́віше | найособли́віші, найособли́віших |
| орудний | найособли́вішим | найособли́вішою | найособли́вішим | найособли́вішими |
| місцевий | на/у найособли́вішому, найособли́вішім | на/у найособли́вішій | на/у найособли́вішому, найособли́вішім | на/у найособли́віших |
