| | | | |
| найплодю́чіший – прикметник, найвищий ступінь | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | найплодю́чіший | найплодю́чіша | найплодю́чіше | найплодю́чіші |
| родовий | найплодю́чішого | найплодю́чішої | найплодю́чішого | найплодю́чіших |
| давальний | найплодю́чішому | найплодю́чішій | найплодю́чішому | найплодю́чішим |
| знахідний | найплодю́чіший, найплодю́чішого | найплодю́чішу | найплодю́чіше | найплодю́чіші, найплодю́чіших |
| орудний | найплодю́чішим | найплодю́чішою | найплодю́чішим | найплодю́чішими |
| місцевий | на/у найплодю́чішому, найплодю́чішім | на/у найплодю́чішій | на/у найплодю́чішому, найплодю́чішім | на/у найплодю́чіших |
