| | | | |
| найслухня́ніший – прикметник, найвищий ступінь | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | найслухня́ніший | найслухня́ніша | найслухня́ніше | найслухня́ніші |
| родовий | найслухня́нішого | найслухня́нішої | найслухня́нішого | найслухня́ніших |
| давальний | найслухня́нішому | найслухня́нішій | найслухня́нішому | найслухня́нішим |
| знахідний | найслухня́ніший, найслухня́нішого | найслухня́нішу | найслухня́ніше | найслухня́ніші, найслухня́ніших |
| орудний | найслухня́нішим | найслухня́нішою | найслухня́нішим | найслухня́нішими |
| місцевий | на/у найслухня́нішому, найслухня́нішім | на/у найслухня́нішій | на/у найслухня́нішому, найслухня́нішім | на/у найслухня́ніших |
