| | | | |
| найсміли́ві́ший – прикметник, найвищий ступінь | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | найсміли́ві́ший | найсміли́ві́ша | найсміли́ві́ше | найсміли́ві́ші |
| родовий | найсміли́ві́шого | найсміли́ві́шої | найсміли́ві́шого | найсміли́ві́ших |
| давальний | найсміли́ві́шому | найсміли́ві́шій | найсміли́ві́шому | найсміли́ві́шим |
| знахідний | найсміли́ві́ший, найсміли́ві́шого | найсміли́ві́шу | найсміли́ві́ше | найсміли́ві́ші, найсміли́ві́ших |
| орудний | найсміли́ві́шим | найсміли́ві́шою | найсміли́ві́шим | найсміли́ві́шими |
| місцевий | на/у найсміли́ві́шому, найсміли́ві́шім | на/у найсміли́ві́шій | на/у найсміли́ві́шому, найсміли́ві́шім | на/у найсміли́ві́ших |
