| | | | |
| найстійкі́ший – прикметник, найвищий ступінь | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | найстійкі́ший | найстійкі́ша | найстійкі́ше | найстійкі́ші |
| родовий | найстійкі́шого | найстійкі́шої | найстійкі́шого | найстійкі́ших |
| давальний | найстійкі́шому | найстійкі́шій | найстійкі́шому | найстійкі́шим |
| знахідний | найстійкі́ший, найстійкі́шого | найстійкі́шу | найстійкі́ше | найстійкі́ші, найстійкі́ших |
| орудний | найстійкі́шим | найстійкі́шою | найстійкі́шим | найстійкі́шими |
| місцевий | на/у найстійкі́шому, найстійкі́шім | на/у найстійкі́шій | на/у найстійкі́шому, найстійкі́шім | на/у найстійкі́ших |
