| | |
| нака́чувати1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (наповнювати повітрям або рідиною; посилено агітувати) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | нака́чувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | нака́чуймо |
| 2 особа | нака́чуй | нака́чуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | нака́чуватиму | нака́чуватимемо, нака́чуватимем |
| 2 особа | нака́чуватимеш | нака́чуватимете |
| 3 особа | нака́чуватиме | нака́чуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | нака́чую | нака́чуємо, нака́чуєм |
| 2 особа | нака́чуєш | нака́чуєте |
| 3 особа | нака́чує | нака́чують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| нака́чуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | нака́чував | нака́чували |
| жін. р. | нака́чувала |
| сер. р. | нака́чувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| нака́чуваний |
| Безособова форма |
| нака́чувано |
| Дієприслівник |
| нака́чувавши |