| | |
| накукурі́кати – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | накукурі́кати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | накукурі́каймо, накукурі́чмо |
| 2 особа | накукурі́кай, накукурі́ч | накукурі́кайте, накукурі́чте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | накукурі́каю, накукурі́чу | накукурі́каємо, накукурі́каєм, накукурі́чемо, накукурі́чем |
| 2 особа | накукурі́каєш, накукурі́чеш | накукурі́каєте, накукурі́чете |
| 3 особа | накукурі́кає, накукурі́че | накукурі́кають, накукурі́чуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | накукурі́кав | накукурі́кали |
| жін.р. | накукурі́кала |
| сер.р. | накукурі́кало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| накукурі́каний |
| Безособова форма |
| накукурі́кано |
| Дієприслівник |
| накукурі́кавши |
