| нале́жатися1 – дієслово доконаного виду | ||
| (досхочу полежати) | ||
| Інфінітив | нале́жатися, нале́жатись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | нале́жмося, нале́жмось | |
| 2 особа | нале́жся | нале́жтеся, нале́жтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | нале́жуся, нале́жусь | нале́жимося, нале́жимось, нале́жимся |
| 2 особа | нале́жишся | нале́житеся, нале́житесь |
| 3 особа | нале́житься | нале́жаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | нале́жався, нале́жавсь | нале́жалися, нале́жались |
| жін.р. | нале́жалася, нале́жалась | |
| сер.р. | нале́жалося, нале́жалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| нале́жавшись | ||