| наложи́ти – дієслово доконаного виду | ||
| (накласти) | ||
| Інфінітив | наложи́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | наложі́мо, наложі́м | |
| 2 особа | наложи́ | наложі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | наложу́ | нало́жимо, нало́жим |
| 2 особа | нало́жиш | нало́жите |
| 3 особа | нало́жить | нало́жать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | наложи́в | наложи́ли |
| жін.р. | наложи́ла | |
| сер.р. | наложи́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| наложи́вши | ||