| наме́таний1 – дієприкметник | ||||
| (накиданий; досвідчений) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | наме́таний | наме́тана | наме́тане | наме́тані |
| родовий | наме́таного | наме́таної | наме́таного | наме́таних |
| давальний | наме́таному | наме́таній | наме́таному | наме́таним |
| знахідний | наме́таний | наме́тану | наме́тане | наме́тані |
| орудний | наме́таним | наме́таною | наме́таним | наме́таними |
| місцевий | на/у наме́таному, наме́танім | на/у наме́таній | на/у наме́таному, наме́танім | на/у наме́таних |