| напрями́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | напрями́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | напрямі́мо, напрямі́м | |
| 2 особа | напрями́ | напрямі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | напрямлю́ | напрямимо́, напрями́м |
| 2 особа | напрями́ш | напрямите́ |
| 3 особа | напрями́ть | напрямля́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | напрями́в | напрями́ли |
| жін.р. | напрями́ла | |
| сер.р. | напрями́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| напря́млений | ||
| Безособова форма | ||
| напря́млено | ||
| Дієприслівник | ||
| напрями́вши | ||