| напрямля́тися – дієслово недоконаного виду | ||
| (іти, рухатися в якому-небудь напрямі) | ||
| Інфінітив | напрямля́тися, напрямля́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | напрямля́ймося, напрямля́ймось | |
| 2 особа | напрямля́йся, напрямля́йсь | напрямля́йтеся, напрямля́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | напрямля́тимуся, напрямля́тимусь | напрямля́тимемося, напрямля́тимемось, напрямля́тимемся |
| 2 особа | напрямля́тимешся | напрямля́тиметеся, напрямля́тиметесь |
| 3 особа | напрямля́тиметься | напрямля́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | напрямля́юся, напрямля́юсь | напрямля́ємося, напрямля́ємось, напрямля́ємся |
| 2 особа | напрямля́єшся | напрямля́єтеся, напрямля́єтесь |
| 3 особа | напрямля́ється | напрямля́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| напрямля́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | напрямля́вся, напрямля́всь | напрямля́лися, напрямля́лись |
| жін. р. | напрямля́лася, напрямля́лась | |
| сер. р. | напрямля́лося, напрямля́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| напрямля́вшись | ||