| | |
| напрямля́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | напрямля́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | напрямля́ймо |
| 2 особа | напрямля́й | напрямля́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | напрямля́тиму | напрямля́тимемо, напрямля́тимем |
| 2 особа | напрямля́тимеш | напрямля́тимете |
| 3 особа | напрямля́тиме | напрямля́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | напрямля́ю | напрямля́ємо, напрямля́єм |
| 2 особа | напрямля́єш | напрямля́єте |
| 3 особа | напрямля́є | напрямля́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| напрямля́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | напрямля́в | напрямля́ли |
| жін. р. | напрямля́ла |
| сер. р. | напрямля́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| напрямля́вши |
