| на́прям – іменник чоловічого роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | на́прям | на́прями |
| родовий | на́пряму | на́прямів |
| давальний | на́пряму, на́прямові | на́прямам |
| знахідний | на́прям | на́прями |
| орудний | на́прямом | на́прямами |
| місцевий | на/у на́прямі | на/у на́прямах |
| кличний | на́пряме* | на́прями* |