напівпа́р – іменник чоловічого роду | ||
(поле, виоране під озимі або ярові зразу ж після збирання попередньої культури) | ||
відмінок | однина | множина |
називний | напівпа́р | |
родовий | напівпа́ру | |
давальний | напівпа́ру, напівпа́рові | |
знахідний | напівпа́р | |
орудний | напівпа́ром | |
місцевий | на/у напівпа́рі, по напівпа́ру | |
кличний | напівпа́ре* |