| нарва́ти1 – дієслово доконаного виду | ||
| (зібрати якусь кількість чогось) | ||
| Інфінітив | нарва́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | нарві́мо, нарві́м | |
| 2 особа | нарви́ | нарві́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | нарву́ | нарвемо́, нарве́м |
| 2 особа | нарве́ш | нарвете́ |
| 3 особа | нарве́ | нарву́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | нарва́в | нарва́ли |
| жін.р. | нарва́ла | |
| сер.р. | нарва́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| на́рваний | ||
| Безособова форма | ||
| на́рвано | ||
| Дієприслівник | ||
| нарва́вши | ||