| | |
| нарива́ти1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (збирати якусь кількість) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | нарива́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | нарива́ймо |
| 2 особа | нарива́й | нарива́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | нарива́тиму | нарива́тимемо, нарива́тимем |
| 2 особа | нарива́тимеш | нарива́тимете |
| 3 особа | нарива́тиме | нарива́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | нарива́ю | нарива́ємо, нарива́єм |
| 2 особа | нарива́єш | нарива́єте |
| 3 особа | нарива́є | нарива́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| нарива́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | нарива́в | нарива́ли |
| жін. р. | нарива́ла |
| сер. р. | нарива́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| нарива́вши |
